2016 рік випробовував світову економіку на міцність: обвали на валютних біржах, жорсткість монетарної політики США, брекзит, ажіотаж в ОПЕК, банківська криза в Європі та втеча інвесторів до Південно-Східної Азії.
Підіб’ємо підсумки року, що минає, на прикладі найгучніших і найбільш значущих подій, наслідки яких дадуть про себе знати в 2017 році.
Гра на підвищення
Однією з найочікуваніших економічних подій 2016 року стало рішення Федеральної резервної системи США (ФРС США) про підвищення ключової відсоткової ставки з рівня 0,25% -0,5% до 0,5% -0,75%.
На посилення монетарної політики американську владу змусила зростаюча інфляція (у листопаді 2016 року сягнула 2%) і безробіття в 4,5% економічно активного населення країни.
Голова монетарного регулятора Джанет Єллен цього року тричі анонсувала намір підняти ставку, але ухвалила рішення після президентських виборів у США, бажаючи підкреслити свою аполітичність новій адміністрації президента.
Опитані експерти впевнені, що зміцнення долара США до національних валют інших країн завдасть значної шкоди експортному потенціалу Сполучених Штатів і призведе до спаду на споживчому ринку, що негативно відіб’ється на темпах зростання ВВП держави вже в 2017 році.
Брексит - новий неологізм
У червні 2016 року на референдумі про членство Великої Британії в ЄС більшість британців (51,9%) проголосували за вихід королівства з союзу.
Несподіване волевиявлення громадян змусило прем’єр-міністра Девіда Кемерона подати у відставку. Сенсаційний намір Великої Британії потряс валютний ринок: менш ніж за місяць фунт стерлінгів обвалився до історичного максимуму 1985 року і зараз торгується в районі 1,25 фунта за долар. Не змусила себе довго чекати і реакція банківського сектору – найбільш чутливого до зміни курсу валют.
Проведений у грудні Банком Англії стрес-тест засвідчив, що три найбільші банки Британії: Royal Bank of Scotland (RBS), StanChart і Barclays здатні вкрай слабко усувати фінансові втрати власним коштом.
Політична невизначеність спровокувала відтік капіталу з Великої Британії, яка вперше за 7 років вибула з п’ятірки найпривабливіших країн для інвесторів, підрахували експерти Ernst&Young.
З літа 2016 року економіка королівства втратила близько 45% усіх іноземних інвестицій. У 2016 році відзначилися провалом стрес-тестів і континентальні європейські банки.
З перевіркою Євроцентробанку не впоралися знамениті банки Німеччини – Commerzbank і Deutsche Bank, капіталізація яких була нижчою за необхідну в середньому на 1,5%-3%. Не встояла цього року і банківська система Італії.
У листопаді 2016 року найстаріший у світі банк Banca Monte dei Paschi опинився на межі дефолту, заборгувавши кредиторам €28 млрд.
``Азіатські тигри`` показали ікла
У 2016 році зарубіжних інвесторів вабила перспектива отримання високого прибутку (до 14% річних) у країнах Південно-Східної Азії.
За даними міжнародної біржі MSCI, за три квартали 2016 року на ринки “азіатських тигрів” припало близько 12% усіх вкладень іноземного капіталу. Для порівняння: за аналогічний період минулого року цей показник становив 9%. Фаворитами інвесторів стали В’єтнам, Таїланд, Філіппіни та Індонезія.
“Для держав Південно-Східної Азії 2016 рік був одним із найвдаліших для розвитку інвестиційного потенціалу. Приміром, за 9 місяців 2016 року обсяг прямих інвестицій в Індонезію збільшився на 12,5% і становив близько $11,7 млрд. Інвесторів приваблюють прозорість законодавства, відкритість економіки і швидкий дохід за виправданих ризиків”, – пояснив аташе з економічних питань посольства Індонезії Кікі Купрабово.
Папірці розсипалися
Поточний рік був вдалим для юаня – нацвалюта Китаю увійшла до резервного валютного кошика Міжнародного валютного фонду (МВФ). Частка нацвалюти КНР склала 11%, потіснивши євро на 6%. Втім, преференція МВФ не врятувала юань від девальвації. За 11 місяців 2016 року курс юаня до долара впав до восьмирічного мінімуму – один долар США зараз коштує близько 6,9 юанів.
Тільки за останній рік Центробанк Китаю направив близько $500 млрд на підтримку курсу нацвалюти.
Від економічних потрясінь 2016 року постраждали і курси нацвалют інших країн, що розвиваються. Так, після перемоги Дональда Трампа на виборах президента США, мексиканський песо за одну ніч обвалився на 12% – це найсильніше падіння з 1994. Не менш “трагічним” став обвал турецької ліри, курс якої досяг історичного максимуму з 1923 року. Один долар США тепер коштує понад 3,5 ліри. Серед розвинених економік найбільш значущим був обвал британського фунта, який “потягнув” за собою у валютну яму і євро, що впав до значень березня 2015 року і майже досяг паритету з доларом США.
Іран без санкцій
На початку 2016 року світова спільнота скасувала більшість санкцій щодо Ірану, після чого доходи держави від продажу нафти злетіли майже на 90%.
Наразі видобуток сировини в країні тримається на рівні 3,7 млн барелів на добу, що за нинішньої ціни на нафту принесе до скарбниці країни понад $21 млрд, підрахували в уряді Ірану.
Утім, влада Ірану спрямовує більшу частину нафтових грошей на розвиток високотехнологічних галузей країни, прагнучи в майбутньому максимально знизити залежність економіки від вуглеводнів.
Заступник голови з міжнародних справ Торгово-промислової палати Ірану Ахмад-реза Алаї заявив: “На сьогоднішній день експорт енергоресурсів забезпечує менш як 25% надходжень до бюджету Ірану. Зняття санкцій дозволило нам наростити взаємовигідне співробітництво в трансфері нових технологій. За нашими підрахунками, на території Ірану функціонує понад три тисячі науково-дослідних центрів, головне завдання яких полягає в розробці та впровадженні наукомістких технологій”.
Картельна угода
Уперше за 8 років країни ОПЕК досягли домовленості щодо скорочення нафтового видобутку до 32,5 млн барелів на добу. Каменем спотикання для експортерів були обмежувальні квоти: негласний лідер ОПЕК Саудівська Аравія довгий час не могла дійти згоди щодо розміру нафтової “заморозки” для Ірану – свого головного стратегічного конкурента на Близькому Сході.
30 листопада на саміті у Відні ОПЕК домовилася знизити наявні нафтові потужності на 1,2 млн барелів: Іран обмежить видобуток сировини на рівні 3,79 млн барелів на добу, Саудівська Аравія – на 10,06 млн барелів, Ірак – на 209 тис. барелів.
Нафтові бюджети тріщать по швах
Відновлення економічної могутності Ірану і низькі ціни на нафту завдали нищівного удару по добробуту країн Перської затоки. У 2016 році бюджети нафтових монархій вперше за 20 років стали дефіцитними, що змусило владу розмістити боргові папери на рекордну суму в $66 млрд. “Емісійним” лідером стала Саудівська Аравія, яка випустила валютні облігації на $17,5 млрд.
На думку аналітиків з агентства Moody’s, такий масштабний “борговий розпродаж” не врятує економіку саудитів від очікуваного в 2017 році дефіциту бюджету в 22% ВВП (у 2016 році – 15% ВВП).
Екологічна альтернатива
2016 рік був багатий на активний розвиток альтернативних джерел енергії. Китай витратив на купівлю та встановлення нових вітряних станції понад $80 млрд. Активно використовує енергію вітру Данія, де частка споживання відновлюваної енергії становить понад 30% від усіх енергоджерел. Не шкодують вкладень в екологічно чисті джерела енергії Німеччина, США та Індія.
Інвестиції у відновлювані джерела енергії принесуть значні дивіденди вже до 2020 року, підрахували члени Всесвітньої ради з вітроенергетики
За прогнозами економістів, за чотири роки галузь створить у світовій економіці понад мільйон нових робочих місць і залучить близько €95 млрд інвестицій.